Парни, сегодня хочу вам рассказать о лютом приключении, которое случилось со мной не так давно. Моя история началась с того, что я решил закупить закладки на неделю вперед. Все по плану, я связался с надежным дропом и договорился о встрече на углу, где он "перекинет" мне всю нужную ящерицу.
Ну, я встретился с ним и, как всегда, передал манетку. А дроп, как настоящий кумар, достал из своего кармана пакетик с псилоцибиновыми грибами. Когда я увидел их, сердце забилось чаще, и я уже понял, что на сегодняшний день меня никто не остановит!
Я очень ждал этот момент, потому что слышал много хороших отзывов о грибах, но раньше никогда не пробовал. Думал, что самое время попробовать и устроить настоящую трипперскую вечеринку. Что может быть круче, чем гулять по магазинам вкатив на грибах?
Я сунул пакетик с грибами в карман, отправился на автобусную остановку и рофлил со всех вокруг. Народа было много, и я даже не пытался скрывать свое состояние. Все смотрели на меня, как на какого-то сумасшедшего, и я лишь больше рофлил.
Дойдя до моего любимого торгового центра, я решил начать свое путешествие по магазинам. Когда я вошел в первый магазин, меня охватил кайф, ведь я находился на границе реальности и фантазии. Как будто ступил на тонкую маковую солому.
Я обошел все отделы, наслаждаясь каждым моментом. Но что-то забыл? Конечно же, забыл, что я на грибах! Проходил мимо зеркал и улыбался самому себе, заявляя каждому, что я - наркоман-рэпер, ходящий по магазинам и рофлинг о товарах на грибах, значит, я крут!
Прошел уже полдня, и я все еще продолжал свои похождения по магазинам. Каждый следующий магазин был для меня настоящим открытием. Я был окружен множеством красок, звуков и запахов. Очень сложно описать словами, какие ощущения меня охватывали.
Однако, не все мои впечатления были положительными. В одном из магазинов я наткнулся на полицейский патруль. Меня начало парить, и я стал думать, как быстренько выбраться из этой ситуации. В итоге, я просто вышел из магазина, держась так, словно ничего не произошло, и продолжил свою прогулку.
Честно говоря, я был настолько имхо от всех этих магазинов, что мне уже хотелось вернуться домой и отхлебнуть стаканчик чая. Но вдруг мое внимание привлекли настоящие дербаны. Я увернулся в малоизвестную улочку и обнаружил место, где растет марихуана.
Это была настоящая находка! Я решил сделать селфи с этим чудом природы, чтобы потом офигельно показать друзьям. И так, сделав несколько сэлфи для фотоальбома, я решил подружиться с дербанами и посидеть у них с крисами.
Но, уставший и переполненный впечатлениями, я решил пойти домой. Все-таки, я не хотел рисковать с грибами, тем более, что на улице начало темнеть. Я долго шел домой, размышляя о прошедшем дне и понимая, что я получил море эмоций и новых впечатлений от этой поездки по магазинам на грибах.
В общем, парни, я не настаиваю на том, чтобы вы тоже попробовали такой экстрим, но моя история – это лишь мой рассказ о том, как я купил псилоцибиновые грибы и гулял по магазинам в кайф. Так что, думайте своей головой и помните, что каждый кайф индивидуален, и что мне нравится – не обязательно понравится кому-то другому.
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.